і хто б це міг бути

1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;

2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;

3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.

* * *

1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний

2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця

1. pron interrog., rel. (непрямий відмінок whom)

1) хто; той, що; який, котрий

2) (замість whom) розм.

3) замість недочутого імені

2. conj

у непрямих запитаннях і підрядних реченнях хто

* * *

pron (whom) використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter

1) в прямих питаннях хтоє

2) ритор. хто ( в сполученні з would)

3) зам. недочутого або незрозумілого імені людини Mr

pron (whom) використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter

1) в прямих питаннях хтоє

2) ритор. хто ( в сполученні з would)

3) зам. недочутого або незрозумілого імені людини Mr

1) світ, всесвіт

2) сфера, галузь; кола

3) період історії

4) життя (людини)

5) світ, царство

6) світ, кругозір

7) товариство, середовище, суспільство

8) розм. безліч, багато; купа, сила-силенна

* * *

1) світ, земля, земна куля

2) сфера, галузь

3) світ, царство

4) період історії

5) життя ( людини)

6) суспільство

7) безліч, маса

8) peл. світ

9) емоц.- підсил.

1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий

2) що охоплює весь світ

3) відомий у всьому світі

1) світ, земля, земна куля

2) сфера, галузь

3) світ, царство

4) період історії

5) життя ( людини)

6) суспільство

7) безліч, маса

8) peл. світ

9) емоц.- підсил.

1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий

2) що охоплює весь світ

3) відомий у всьому світі

1) (to) витримувати; встояти

2) ( for) відстоювати, захищати ( що-небудь)

3) (to) сміливо зустрічати ( що-небудь), протистояти ( чому-небудь)

4) cл. (to) виконувати ( обіцянки)

5) не прийти на побачення, у гості; розчарувати (того, хто запросив)

6) cл. ( with) бути в кого-небудь на весіллі боярином або дружкою нареченого або подружкою нареченої

1) (to) витримувати; встояти

2) ( for) відстоювати, захищати ( що-небудь)

3) (to) сміливо зустрічати ( що-небудь), протистояти ( чому-небудь)

4) cл. (to) виконувати ( обіцянки)

5) не прийти на побачення, у гості; розчарувати (того, хто запросив)

6) cл. ( with) бути в кого-небудь на весіллі боярином або дружкою нареченого або подружкою нареченої

бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.

* * *

1) бу́ти; ( иметь) ма́ти

2) (вспомогательный глаг.) бу́ти

бути спонукуваним, спонуканим, призводжуваним, призведеним и т. д. Чем -лись эти люди в своих поступках? - що спонукувало цих людей так чинити? Кем побуждался он к воровству? - хто призводив (підохочував, підраджував) його до злодійства.

* * *

бути спійманим, схопленим, затриманим, утриманим, хапатися, чіплятися, триматися; заражатися; зашпортуватися, кульгати; заїкатися; згортатися (про кров) ; відчуватися на дотик; хатых йейен тутулмаған, бардах йалайан тутулған хто їв ряжанку, не спіймався, спіймався той, що горщика облизував СГ; тутулған халған його було схоплено Г; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримати СГ; бир йере тутулса аҗеп мабуть, десь-таки чіпляється К; хан тутул ған кров згорнулася К.

бути осліпленим яскравим світлом, відчувати оскому СБ, Г-К; бахан гӧзлер хамашыр хто дивиться на нього, тому засліплює очі Г; кӧз хамашыр иди бахмайа очима неможливо було дивитися через сяйво Г; хамашыр дишим у мене на зубах виникає оскома СЛ; тишлери хамашты він набив собі оскому К.

1. n

1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі

2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа

3) вплив, влада

4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)

2. adj

1) внутрішній, розташований всередині

2) спрямований всередину

3) розм. що перебуває при владі

4) розм. призначений для вузького кола

5) розм. модний, популярний

6) спорт. що подає (м'яч)

3. adv

1) всередині

2) вдома; у себе (на роботі тощо)

3) всередину, туди

4) з внутрішнього боку

4. v

1) збирати, складати (сіно)

2) оточувати, обгороджувати

5. prep

1) у просторовому значенні у, в, на

2) у часовому значенні у, в, за, через, протягом

3) період, проміжок часу через, за, протягом

4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, на

5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, в

6) зовнішній вигляд, одяг тощо

7) ознака, властивість, сфера прояву у, на

8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з

9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з

10) мова, якою розмовляють, пишуть

11) причина, мета від, у, на

* * *

1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у

2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівниками

3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при

4) указує на обставини, умови в, у, при, за

5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у

6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у

7) указує на причину або ціль в, у, від, на

8) указує на спосіб дії, стиль в, у

9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за

10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по

11) указує на участь у чому-небудь в, у

12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у

13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал

14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з

15) указує на ступінь або обсяг в, у

16) вживається при указування граматичної форми слова в, у

17) у сполученнях

1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки

2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)

1) розташований усередині, внутрішній

2) спрямований, звернений усередину

3) який знаходиться при владі; правлячий

4) призначений для вузького кола, для посвячених

5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове

6) cпopт. який подає

1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, туди

2) aмep. вказує на тривалість процесу

3) у сполученнях

1) збирати, забирати

2) оточувати, огороджувати

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

n список, перелік; реєстр

- attendance list список присутніх

- consular list список консульського корпусу

- diplomatic list список дипкорпусу

- seniority list список старшинства

- current list of the career staff of a consulate поточний список штатних посадових осіб консульства

- list of the delegation список делегації

- list of foreign national holidays список національних свят іноземних країн

- list of local holidays список свят країни перебування

- list of the official personalities of the country список офіційних діячів країни

- list of speakers список/ перелік ораторів; список тих, хто записався для виступу

- priority list of topics перелік першочергових проблем

- to appear on the diplomatic list бути у списку дипломатичного корпусу

- to appear on the list of speakers бути у списку тих, хто записався для виступу

- to be first on the list of speakers бути першим у списку бажаючих виступити

- to be included on the diplomatic list бути внесеним до списку дипломатичного корпусу

- to be placed on the diplomatic list бути внесеним до списку дипломатичного корпусу

- to circulate an attendance list попросити присутніх розписатись; внести своє прізвище до списку

- to close the list of speakers припинити запис бажаючих виступити

- to complete the list of speakers дати можливість виступити всім, хто записаний у списку

- to declare the list of speakers closed оголосити про припинення запису ораторів

- to draw up a list скласти/ підготувати список

- to enter one's name on the list of speakers записатись для виступу

- to establish a list скласти/ підготувати список

- to fix a list скласти/ підготувати список

- to have no position in the precedence list не бути записаним до списку старшинства

- to keep an up-to-date consular list слідкувати за змінами у списку консульського корпусу та реєструвати їх

- to make a list скласти/ підготувати список

- to place one's name on the list of speakers записатись для виступу

- to prepare a list in protocolar order приготувати список за порядком протокольного старшинства

- to put one's name on the list of speakers записатись для виступу

- to stand first on the list of speakers бути першим у списку бажаючих виступити

- next speaker on the list is... наступний оратор у списку...

1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;

2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);

3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).

* * *

подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.

* * *

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати